Хотіла тобі сказати... – Як холодно, коли тебе нема, моє сонечко...
Порох
любима як би ти знала люба моя як сильно тебе я люблю, i не знаю киця мила, як без тебе я проживу. весь час коли був я з тобою, так добре було менi, а зараз моє серце покою немає, i дуже сумно на душi. не сплю, не їм i не гуляю, не знаю, що робить менi, за тобою сильно я скучаю, i часто ти приходиш у вісні. не знаю чи полюблю, когось ще так як тебе, i нiколи тебе не розлюблю, рiдне сонечко ти моє
Океан Ельзи
Моя Мала...Все починається коли зникає все...де ота земля, яку шукаєш ти то не ти, не тобі, не для тебе, не твоі слова, подивися навколо, хіба не болить голова...подивися навколо, хіба ти хотіла сюди Не плач, Моя МАЛА, доля таки зовсім не зла,не плач і
Порох
як тобі сказати без тебе не можу спати. і місяць по кімнаті розкинув сатин. очі тобі зав яжу і серце своє покажу. тобі про все розкажуть з настільних картин. тримай мене міцно одною рукою. так сильно і ніжно вбивай мене. віддай мені муку, своїми руками. моїми губами лікуй, лікуй, себе. посеред моєї хати, на мене будеш кричати. бо як же тобі порвати і в серці сліди, тi. чи чуєш як страшно мені у полоні. як в твоїх долонях, нема так ніде. і крила так важко розправити пташці. коли бідолашку погубить любов. тримай мене міцно, одною рукою. так сильно і ніжно вбивай мене. віддай мені муку, своїми руками. моїми губами лікуй, лікуй, себе. тримай мене міцно, одною рукою. так сильно і ніжно вбивай мене. віддай мені муку, своїми руками. моїми губами лікуй, лікуй, себе