Я, певне

Порох коли ти бережеш залізнийспокій вступір заальгій паніці й клятьбі коли наперекір хулі жорстокій між нервірів віриш лише сам собі коли ти вмієш ждати обмовлений не станеш брихунорм ошуканий не піддається злому і власним не хизується добром коли тебе не порабують мрії в кормигу дум твій дух себе не дасть коли ти знаєш що за лицедії облуда щастя і нещасть коли ти годен правди пильнувати з якої вже зискають махлярі розбитий витвір знову доробляти хоча начинання геть уже старі коли ти можеш всі свої надбання поставити на кін аби за мить пронциндрити без жалю й доррікання адже тебе поразка не страшить коли триматися немає сили і тільки воля владно каже стій коли в юрбі шляхетності не грубиш а бувши з королями простоти коли ні враг ні друг котрого любиш нічим тобі не можуть дорікти коли ти знаєш ціну щохвилини коли від неї геть усе береш тоді я певен ти єси людина і землю всю своєю назовеш
0:05